де ж та межа і чи вона взагалі буває?..

де ж та триклята межа між наполегливістю/назойливістю/набриданням і турботою/переживанням/піклуванням про людину?що робити з тим, що тобі справді непофіг на чуже життя і чужу долю (чи це, блін, так малоймовірно?), ати просто тупо боїшся набриднути, бо не розумієш, що насправді може означати мовчання тієї людини: зайнятість/небажання_тебе_чути/відсутність_можливості_відповісти/і т.д.т.п.? і зайвий раз просто стримуєш свої руки потягтись до телефону набрати номер чи смс, хоча від пеерживання може рвати на шматки...ні, в матері терези я аж ніяк не записувалась, але що ж робити з таким, йо-ма-йо, характером? (людинолюбство в мені лише до певної міри) привчатися змовчувати, робити вигляд, шо ніц не відбувається, і тупо пофіг на усе все? бо просто боїшся набриднути людині зі своїм піклуванням...

адідас-кольори

null

І все так дивно в цьому світі... ні, кажу тупо... і неправду. Усі у світі логічно. Усе впорядковано. Я сиджу на третьому поверсі торговельного центру, сьорбаю запашне американо і дивлюсь на сім'ю внизу, яка споглядає за двома сороками, що заграють чи чіпляються одна до одної (що, власне, часом те саме), я дивлюсь і за тими, і за тими, а у цей час хтось... дивиться за мною і розуміє краще за мене безглуздість оцих моїх "умовиводів"...

Одностишья

Ваше имя Вот вам: Люблю людей, но только в малых дозах.

все гадания на aeterna.ru

дощогедонізм

я сьогодні вперше раділа дощу... раділа, мов мала дитина, що вперше його побачила. і дарма, що штани щойно випрані, що вони вимокли до нитки, можна викрутити з них цілу калюжу води, дарма що вони улюблені, дарма що ноги в не менш улюблених сірих капцях плавали, аж хлюпало ... усе те дарма-дарма-дарма... дарма, що гриміло, аж у вухах закладало, і що я тієї грози боюсь як чорт ладана, дарма, що в руках була улюблена зелена парасоля, враз захотілось її прибрати - підставила обличчя дощу... благодатно... чомусь в голову прийшла раптом мелодія "ламбади", і я її мимоволі наспівувала до самого дому. на серці стало так радісно, мовби страшенно від чогось полегшало, ніби камінь впав не тільки з душі, а й з голови ... стало так вільно... так, мовби плаваю в цих краплях, розгортаючи стьожки дощу руками, мовби він змиває з мене важких та сірий шар "моєї утоми" (назад до коцюбинського), того змученого стану, що плентається шлейфом за мною вже третій день, що окутує мене, мов саван, і не дає дихати, не дає думати, не дає відчувати себе повноцінно живою, тією, що радіє життю...

Decorate Decorate - Surname of Copenhagen

"Ходить Гарбуз по… Автор плэйкаста: SvitLana Создан: 11 сентября 2008 11:27

клип по фильму "Нана". песня Anna Tsuchiya - Kuroi Namida

we are the world

це варто подивитись)

проФФесорський глюк

зимові соняхи))

діаметри: 35-38,5 см

нитки: акрил, гачок 1,2

Антон Чехов - великий український поет!!!

Янукович у прямому ефірі назвав Чехова - великим українським поетом!!!

7 помилок під час в*язання амігурумі

http://www.amigurumi.com.ua/master-class/99-7-oshibok-kotorye-delajut-pochti-vse-novichki

квіточки для принцески маші)))

висота: 5,5 см

до каво_чаю))

діаметр 12 см

оливкові колечка

срібно-срібло (продовження)

нарядні оливки

діаметр 3 см

срібно-срібло

як завжди, кольори несхожі на справжні(((

фіолет

висота за швензами 6см

"молоко з росинками"

розмір 6*5 см

брошка для бубленяти))

довжина - 12 см
квітка - 5 см

чоко)

висота зі швензами 6,5 см

сережки для аніки))

перші сережки "нє_судітє_строго"))))

висота зі швензами - 8,5 см

висота зі швензами - 5,5см
висота зі швензами - 7см

двоє із ларца однакових з лиця)))

ширина: 5,5-6 см

мобільна цукерочка)

довжина: 6см

рибка для рибки)))

розмір: 3*6 см

черешеньки-вишеньки)

висота: 6,5 см

мухоморчик

мухоморчик))) насправді червоний, простого червоного кольору)
розмір: 6,5*6

золота_рибка

все одно кольори якось не схожі на ті, що у житті(
розмір: 6*8

розмір: 4,5*5

отаке мобільне жабеня )

розмір: 4,5*5

самотність вуст...

моїм губам так самотньо... я хотіла би тебе цілувати якомога частіше... вдихати в тебе частинку себе... моїм губам самотньо... аж настільки, що закриваю очі і бачу - я цілую тебе... цілую жадібно, наче спрагло п*ю... п*ю тебе... всього до останку... п*ю і не можу напитися... самотньо, моїм губам самотньо... вони вже не просто сумують за тобою, вони знемагають та прагнуть твого поцілунку... вони пам*ятають твою шкіру та твій смак... вони голодні... так, любий, ти ризикуєш бути просто розтерзаним ними при зустрічі... бо їм зараз так самотньо... бо вони такі спраглі... спраглі та самотні... їм пусто... їм порожньо... вони прагнуть доторкнутися твоїх вуст... випити тебе всього до останку та наповнити собою... вони прагнуть того сакрально-містично-інтимного дійства... жадібного цілунку... вони прагнуть... їм самотньо...

мышь серая)

вареник))

розмір: 2,5*5,5

черепах)

розмір: 7*4,5

даст_іст_мішь)))

розмір: 6*2,5

хендмейд)))

розміри: 5,5*3

висота котика: 6 см

задуха у натовпі...

Жити у своєму мікрокосмі... мати рідних, друзів, знайомих, знати якихось людей в обличчя, приблизно розуміти, яке місце вони займають у твоєму, у чиємусь житті, іноді хотіти зайняти зовсім інший стілець у долі іншої людини... і при цьому не задумуватись про те, що, крім твого, є ще мільярди мікрокосмів... Сидиш у читальні: оцього хлопця ти вже бачила тут з першого курсу, у нього є дівчина, вони навчаються разом, він щось сидить пише, він потім кудись піде, щось буде робити, у нього також є якісь проблеми, є захоплення, бажання, можливо, тобі було би цікаво про них дізнатись, але немає потреби: навіщо знати такі подробиці про якогось хлопчину. Ота повненька дівчина на зупинці: чому в неї такі сумні очі? Можливо не може знайти своє кохання?.... Стоп, на ній обручка. Можливо, чоловік не кохає, або не коханий.А можливо, якісь проблеми у батьків, у дитини, на роботі, відсутність роботи, борги, невдачі, непорозуміння, відсутність грошей, погане самопочуття, пошук себе у житті, пмс, думки про долю своєї дитини в цьому світі, про те, як не хочеться втрачати батьків, ніколи, не втрачати друзів (чому ж вона мене зрадила, а ще подруга?...)... Усе...вона поїхала, її очей більше немає. Гм... а ці двоє навчаються на паралельному потоці, почали зустрічатись. Цікаво... ніколи б не подумала, що таки зустрічатимуться, хоч він і ходив за нею слідком вже давно... На перший погляд, у неї зовсім інші запити та смаки в житті. А він надто простий для неї. Болить голова... як же страшенно болить голова... заходить на дощ... думки закручуються довкола мене, обмотуючи мені шию, руки, груди, ноги, мені важко дихати, мені немає змоги випростатися, я хочу звільнитися, я хочу вдихнути... я хочу... хо-чу-вдих-ну-ти...вдих-ну...вдих...